This article is also available in English here. Переклад статті здійснений завдяки Галині Вдовенко.
Оновлено 22 травня 2023 року об 11:03 за східноєвропейським часом.
Для того, щоб задовольнити потреби жертв збройного конфлікту, співробітники гуманітарних організацій та офіcів часто відчувають необхідність безпосередньо зустрічатися з особами, які вчинили воєнні злочини. Але існують обмеження щодо того, коли і за яких умов будь-яка особиста зустріч є розумною і доцільною, особливо тоді, коли йдеться про зустріч з особою, яка переховується від правосуддя згідно ордеру на арешт, виданого міжнародним кримінальним трибуналом. Насправді, коли мова йде конкретно про посадових осіб Організації Об’єднаних Націй і перспективу зустрічі з особою, щодо якої видано ордер на арешт Міжнародним кримінальним судом (МКС), кодифіковані керівні настанови, видані Генеральним секретарем ООН, встановлюють: “Як правило, не повинно бути ніяких зустрічей між посадовими особами Організації Об’єднаних Націй та особами, щодо яких видано ордер на арешт Міжнародним кримінальним судом.”
Саме це робить ще більш визначною нещодавню зустріч Спеціального представника Генерального секретаря ООН з питань дітей та збройних конфліктів Вірджинії Гамби з Уповноваженою з прав дитини Російської Федерації Марією Львовою-Бєловою, яка, разом з президентом Володимиром Путіним, є єдиною відомою російською посадовою особою, щодо якої МКС видано ордер на арешт.
Ордер на арешт Львової-Бєлової був виданий Палатою попереднього провадження МКС 17 березня 2023 року за заявою прокурора. В ордері стверджується, що вона несе відповідальність за воєнні злочини, пов’язані з незаконною депортацією та переміщенням дітей з України до Російської Федерації.
В п’ятницю прес-секретар Генерального секретаря ООН не підтвердив, що зустріч відбулася, незважаючи на повторювані запитання журналістів під час прес-конференції. Натомість, у неділю Гамба визнала факт зустрічі у своїй заяві, в якій відзначила досягнення своєї поїздки до Москви. Раніше Львова-Бєлова оприлюднила власну заяву, в якій оцінила результати своєї зустрічі з Гамбою.
Правова та політична основа
Понад два десятиліття тому Організація Об’єднаних Націй уклала офіційну угоду про співпрацю з МКС, зокрема з Офісом Прокурора. Генеральна Асамблея ООН схвалила Угоду про співробітництво між Організацією Об’єднаних Націй та Міжнародним кримінальним судом у вересні 2004 року (A/RES/58/318), і наступного місяця угода набула чинності.
Відповідно до загальних зобов’язань Угоди про співробітництво, у 2013 році Генеральний секретар ООН затвердив керівні настанови, відомі як “політика щодо важливих контактів”, які регулюють будь-які потенційні зустрічі з працівниками Секретаріату ООН та особами, щодо яких МКС видав ордер на арешт (див. “Керівні настанови щодо контактів з особами, щодо яких Міжнародним кримінальним судом видано ордери на арешт або повістки до суду“). Генеральний секретар направив ці настанови Голові Генеральної Асамблеї та Голові Ради Безпеки (A/67/828 та S/2013/210). У Настановах зазначено, що вони застосовуються “до всіх підрозділів Секретаріату” і включають наступні умови:
(1) “За загальним правилом, не повинно бути жодних зустрічей між посадовими особами ООН та особами, щодо яких Міжнародним кримінальним судом видано ордери на арешт.”
(2) “Контакти між посадовими особами Організації Об’єднаних Націй та особами, щодо яких Міжнародним кримінальним судом видано ордери на арешт, повинні обмежуватися лише тими, які суворо необхідні для виконання основних видів діяльності, передбачених повноваженнями Організації Об’єднаних Націй.”
(3) “Коли контакти є абсолютно необхідними, слід намагатися, за можливості, взаємодіяти з особами з тієї ж групи або партії, щодо яких не видано ордер на арешт Міжнародним кримінальним судом.”
У Настановах також пояснюється, що політика щодо контактів здійснюється відповідно до зобов’язань Організації Об’єднаних Націй, прийнятих в рамках Угоди про співробітництво з МКС. Зокрема, Настанови зазначають: “Цілком ймовірно, що особи, щодо яких Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт, можуть навмисно шукати зустрічі з посадовими особами ООН, щоб продемонструвати свою зневагу до Суду і спробувати підірвати його авторитет. … Угода про співробітництво між Організацією Об’єднаних Націй та Міжнародним кримінальним судом вимагає від Організації Об’єднаних Націй утримуватися від будь-яких дій, які могли б перешкоджати діяльності Суду та інших його органів, включно з Прокурором, або підривати авторитет прийнятих ними рішень.”
Врешті-решт, у Посібнику ООН зі співробітництва з МКС від 2016 року пояснюється: “Встановлено процедуру, згідно з якою OLA [Управління з правових питань ООН] заздалегідь сповіщає Прокурора Суду та Голову Асамблеї держав-учасниць Римського статуту про проведення таких засідань. У листі міститься інформація про зустріч та обґрунтування її необхідності.”
Оцінка
Відомо, що в п’ятницю репортер запитав речника Генерального секретаря ООН про “надані настанови” посадовим особам ООН для зустрічей з особами, щодо яких МКС видано ордер на арешт. Нижче наводимо цей обмін думками:
Питання: І які інструкції, напевне, надаються посадовцям ООН щодо зустрічей з людьми, яких розшукує МКС?
Помічниця Речника: Будь-які інструкції, надані ООН, були належним чином дотримані під час цього візиту. Так. Вона зробила це згідно з усіма правилами ООН.
Just Security звернулися до Офісу речника Генерального секретаря ООН із запитом, чи надсилала Організація Об’єднаних Націй, в тому числі УПП, лист Прокурору МКС та Президенту Асамблеї держав-учасниць Римського статуту напередодні зустрічі Гамби з Львовою-Бєловою (і якщо так, то про що саме йшлося в листі, пояснюючи необхідність цієї зустрічі). На момент публікації відповіді не було отримано.
[Оновлення: Після публікації прес-секретар Генерального секретаря пан Стефан Дюжаррік відреагував на це повідомлення. “Всі процедури щодо цього візиту були дотримані, згідно угоди про співпрацю між ООН та МКС”, – сказав він. “Вона дійсно перебуває в Москві, і її діяльність там є частиною виконання повноважень щодо дітей та збройних конфліктів, покладених на неї відповідним рішенням Ради Безпеки, а також Генеральної Асамблеї”, – додав пан Дюжаррік.]
У п’ятницю посол США з особливих доручень з питань глобального кримінального правосуддя Бет Ван Шаак у своєму Твіттері заявила, що така зустріч викликає “глибоке занепокоєння”. Правозахисні групи, включаючи Human Right Watch (див. також заяви представників Amnesty International), гостро розкритикували цю зустріч, так само як і дослідники міжнародного кримінального та гуманітарного права (Кім Туй Сілінгер, Марк Керстен, Кевін Джон Хеллер).
Відповідаючи на запитання про цю зустріч, Ларрі Д. Джонсон, який обіймав посаду помічника Генерального секретаря ООН з правових питань, заявив Just Security: “Якщо це повідомлення відповідає дійсності, воно є обурливим, оскільки це порушення та ігнорування секретаріатом керівних настанов, призначених для реалізації та введення в дію двосторонньої угоди між МКС та ООН, затвердженої урядами, що керують обома організаціями.”
Клаус Кресс, професор міжнародного та кримінального права Кельнського університету в Німеччині, розповів Just Security:
“На основі обмеженої інформації неможливо зробити чіткий висновок про те, чи відповідали дії представника ООН у Москві Керівним настановам, але занепокоєння Human Rights Watch цілком зрозуміле: Досить невизначена і ухильна реакція речника ООН не дає змоги бути впевненим у тому, що суворі критерії, викладені в Настановах щодо прямого контакту за виняткових обставин, були уважно враховані. Фактично, речник, здається, навіть не послався на Настанови, незважаючи на їхню особливо очевидну актуальність у даному випадку.”
Тодд Бухвальд, який працював послом США і спеціальним координатором з питань глобального кримінального правосуддя, в електронному листі розповів Just Security:
“Настанова Генерального секретаря про “відсутність контактів” забороняє контактувати посадовим особам ООН з особами, щодо яких МКС видав ордери на арешт, за винятком випадків, коли це “суворо необхідно для виконання основних видів діяльності, передбачених мандатом ООН.” Водночас це йде ще далі, передбачаючи, що – навіть якщо контакти є абсолютно необхідними – слід намагатися взаємодіяти з іншими особами, на яких не поширюється дія таких ордерів на арешт. Отже, стандарт є високим. Чи були ці зустрічі “вкрай необхідними”? Чи були ці заходи “важливими”? Чи було дотримано вимоги Посібника з найкращих практик ООН щодо співпраці між ООН та МКС, згідно з яким Управління з правових питань ООН має бути повідомлено про заплановану зустріч “якнайшвидше”, а юристи ООН мають заздалегідь поінформувати Прокурора МКС про те, чому ця зустріч вважається необхідною. Відповідаючи на запитання про проведені зустрічі в п’ятницю, речниця Генерального секретаря стверджувала, що “всі вказівки, надані ООН, були належним чином дотримані”, але її пояснення не підтверджували це. Дійсно, заяви речниці – про те, що представник ООН “перебуває в Москві відповідно до свого мандату” і що вона робить це “згідно зі своїм повноваженнями” – свідчать про відсутність будь-яких особливих обставин, які могли б виправдати виняток, оскільки вона не дала жодних зазначень про будь-яку попередню координацію дій. Ми були б дуже вдячні за чітке пояснення Генерального секретаря.
Окрім наслідків, що випливають з настанови “жодних контактів”, представниця ООН цілком могла сама стати свідком у провадженні МКС проти російської уповноваженої Марії Львової-Бєлової. Про що говорила Уповноважена на цих зустрічах? Як вона захищала політику, яку провадить? Існує велика кількість заяв, які Уповноважена могла зробити під час цих зустрічей і які можуть стосуватися справи Прокурора або навіть захисту Уповноваженої. Відповідно до Угоди про співробітництво, укладеної з МКС у 2004 році, ООН взяла на себе зобов’язання співпрацювати з Судом і Прокурором, в тому числі надавати Суду “таку інформацію або документи, які Суд може запитати”. Ситуація вимагає прямого підтвердження про те, що ООН залишається відданою справі забезпечення такої співпраці.”
У квітні 2023 року, коли Росія головувала в Раді Безпеки ООН, Львова-Бєлова виступила перед Радою дистанційно через відеозв’язок. Молодші дипломати представляли решту чотирнадцять членів Ради під час неформальної зустрічі в конференц-залі, і коли Львова-Бєлова почала свій виступ, представники Албанії, Мальти, Сполученого Королівства та Сполучених Штатів вийшли з зали.
Як “надзвичайно рідкісний” крок, місії Великої Британії та США заблокували трансляцію зустрічі на веб-сайті ООН.
“Якщо вона хоче відзвітувати про свої дії, вона може зробити це в Гаазі”, – заявив тоді представник Великобританії.
ФОТО: Президент Росії Володимир Путін під час зустрічі з уповноваженою з прав дитини Марією Львовою-Бєловою в Кремлі в Москві 9 березня 2022 року. (Фото Михайла Климентьєва / SPUTNIK / AFP)
* * *
Про автора:
Раян Гудман (@rgoodlaw) є співредактором журналу Just Security та професором права Школи права Нью-Йоркського університету імені Енн та Джоеля Еренкранц.